ввічливий


ввічливий
nezaketli

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • ввічливий — (уві/чливий), а, е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб язність; чемний. || В якому проявляється уважність, люб язність …   Український тлумачний словник

  • врічливий — див. урічливий …   Український тлумачний словник

  • урічливий — (врі/чливий), а, е, заст. 1) Здатний зурочити. Урічливі очі. 2) Якого можна зурочити …   Український тлумачний словник

  • ввічливий — див. увічливий …   Словник синонімів української мови

  • увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… …   Словник синонімів української мови

  • ввічливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • неввічливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • увічливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • неввічливий — а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб язності; нечемний …   Український тлумачний словник

  • шанобливий — I (сповнений поваги, пошани до кого н. про почуття, стосунки тощо), уклінний, пош[ч]тивий; благоговійний, побожний (безмежно шанобливий) Пор. увічливий 2) II ▶ див. увічливий 1), увічливий 2) …   Словник синонімів української мови

  • неввічливість — вості, ж. Абстр. ім. до неввічливий. || Неввічливий вчинок, неввічлива поведінка …   Український тлумачний словник